Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.
„У чорную хмару зібралася туга моя...”
У чорную хмару зібралася туга моя,
Огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився,
Ударив перуном у серце,
І рясним дощем полились мої сльози.
Промчалась та буря-негода палкá надо мною,
Але не зломила мене, до землі не прибила,
Я гордо чолó підвела,