1892.

НЕЗНАКОМЕЦЪ.

(Изъ Romancero).

На лугу предъ древнимъ замкомъ,

На скамьѣ, въ тѣни оливы

Донья Гарція сидѣла

И глядѣла въ даль тревожно.

Вотъ глядитъ она и видитъ:

Мимо зкмка ѣдетъ рыцарь,

Съ головы до ногъ закованъ