На дно съ опорою въ рукахъ,

Не повредивши тѣла:

Въ лету, коснувшись первый дна,

Сукъ пополамъ подъ нею;

Но Брадаманта спасена

На перекоръ злодѣю.

Паденіемъ оглушена,

Надъ каменистымъ кряжемъ

Минутъ пять-шесть лежитъ она.

Какъ въ новой пѣсни скажемъ.