Разбито ваше сердце. Такъ нерѣдко
Со сцены свѣта сходитъ безъ слѣда
Рядъ Вертеровъ, ей сгубленныхъ до срока.
Такъ что жъ?-- зато она чужда порока!
LXIV.
(O, боги, какъ я дѣлаюсь болтливъ!)
Когда жъ, объята страстью роковою,
Свихнется дама, долгу измѣнивъ,--
Здѣсь надъ ея не сжалятся судьбою
И съ гордымъ свѣтомъ ей грозитъ разрывъ.