Салименъ.

Ахъ, ласковая Мирра! я доволенъ

Кончиною такою, лишь бы въ ней

Монархія, или монархъ спасенъ.

Нашли себѣ... никто, по-крайней-мѣрѣ,

Не скажетъ мнѣ, что я ихъ пережилъ.

Мирра.

Ты все блѣднѣй становишься.

Салименъ.

Дай руку.