Мистеръ Сотби потѣлъ за спиной у нея,
Но обоихъ затмила ихъ пѣсня твоя,
О, Гэлли-точило!
Къ переплетчику книги я несъ,
Но минуту судьба улучила:
И твою на обертку пирожникъ унесъ,
О, Гэлли-точило!
Зажигалъ я однажды свѣчу
(Гдѣ служанка листки получила?..)
Я не зналъ, что свѣчу я тобой засвѣчу,