ИДА.

Нѣтъ, Боже мой! Ты видишь?

УЛЬРИХЪ.

Отчего

Спросила ты объ этомъ?

ИДА.

Ты такъ смотришь,

Какъ будто ты убійцу видишь.

УЛЬРИХЪ (взволнованный).

Ида!