Перекрестит и пустит гулять:
"Вот, ступай в родимую гать.
Душа моя рада
Всякому гаду
И всякому зверю
И о всякой вере".
И тихонько молится,
Приподняв свою шляпу,
За стебель, что клонится,
За больную звериную лапу,
Перекрестит и пустит гулять:
"Вот, ступай в родимую гать.
Душа моя рада
Всякому гаду
И всякому зверю
И о всякой вере".
И тихонько молится,
Приподняв свою шляпу,
За стебель, что клонится,
За больную звериную лапу,