То вона не стала до його дверми вихождати,
Стала, мов сивою голубкою, в вікно вилітати.
Тогді козак добре дбає,
Хорошенько її келепом по плечах привітає,
Карбачем по спині затинає.
Тогді козачка у хату вбігала,
Буцім нехотя нещимний борщ поліном штиркнула,
Ну його к нечиствй матери! у піч обертала.
До скрині тягла,
Не простого, льняного полотна тридцять локтів узяла,