Вижу ль в скорбных лицах муку,

Мимо ль нищего иду

И в протянутую руку

Лепту жалкую кладу, —

За беспечною толпою

Тороплюсь, потупив взгляд,

Словно в чем-то пред тобою

Я глубоко виноват.

Ты молил меня напрасно,

Брат мой, именем Христа!