Стеха
Нi, не було.
Хома
Гляди ж, анiтелень!.. Отець Данило, спасибi, розрiшив. Не забудь тiльки завтра вранцi послать йому вишнiвки. Знаєш? тiєї, що недавно доливали. Нехай собi п є на здоров'я. Та що се їх нема так довго?
Чи не злякались, бува, завiрюхи? А вiтер неначе стиха.
Стеха
Злякаються вони! Де ж пак! I в горобину нiч приїдуть для такої панночки, як наша.
Хома
Звичайно, звичайно.
Стеха