Мої золотiї!
Сердiтеся,
Дивiтеся,
Вороги лихiї!
Хозяйка (вырываясь)
Ох, мої зозуленьки! По старостi лiт менi б i не подоб ало.
(Стеха между тем шалит с козаками, хватая за руку молодого козака, й, вертясь, приплясьiвает.)
Хозяйка
Оце яка жартовлива! Та перестанеш ти чи нi?
Стеха