„То була тиха ніч чарівниця...”

То була тиха ніч чарівниця,

Покривалом спокійним, широким,

Простелилась вона над селом,

Прокидалась край неба зірниця,

Мов над озером тихим, глибоким,

Лебідь сплескував білим крилом.

І за кожним тим сплеском яскравим

Серце кидалось, розпачем билось,

Замірало в тяжкій боротьбі.

Я змаганням втомилась крівавим

І мені заспівати хотілось

Лебединую пісню собі.