„У чорную хмару зібралася туга моя...”

У чорную хмару зібралася туга моя,

Огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився,

Ударив перуном у серце,

І рясним дощем полились мої сльози.

Промчалась та буря-негода палкá надо мною,

Але не зломила мене, до землі не прибила,

Я гордо чолó підвела,

І очі, омиті сльозами, тепер поглядають ясніше,

І в серці моїм переможниї співи лунають.

Весняная сила в душі моїй грає,

Її не зломили зімові морози міцні,

Її до землі не прибили тумани важкі,

Її не розбила і ся перелітная буря весняна.

Я вийду сама проти бурі

І стану, — поміряєм силу!