Осiновый кiл Радi*
Чоловiк каже: «гречка!»
Жiнка каже: «мак! мак!»
– Нехай так! Нехай так!
Нехай буде з гречки мак!
Рада каже: «самостiйность!»
Нiмець каже: «гох! гох!»
– Ох, ох, ох! Оце ж гох!
Щоб ты, бридкiй нiмець, здох!
Ждали лiта, ждалы лiта,
А прiйшла зима.
Була Рада, була Рада,
А тепер нема!
Ой ти, дядьку Мусiю,
Чи бачив ты чудасiю?
Як не бачив, подивись:
Любив нiмець Раду,
Цiлував iи колысь
Спереду и сзаду.
Цiлував и милував,
Кохав щиро, покы
Выпив всю iи красу,
Видавив всi соки.
Потiм с гетьманом Павлом
Перебив iй спину
И, проткнувши всю колом,
Кинув в домовину.
– От, тепер лежи i гнiй,
Бо була проворна.
Я ж казав тобi, дурнiй:
«Не кохай Эйхгорна!»
По заслузи маешь плату,
Голова змiнна!
Прокляне тебе, прокляту,
Трудова Вкраiна!