Він проміняв, узяв барана і пішов; іде да іде -- коли свинар пасе свині. От поздраствовались. Той свинар його питає: "Де ти, діду, був?" -- "У бога". -- "Що тобі бог дав?" -- "Золоті постольці, серебряні волока". -- "Де ж вони?" -- "Проміняв за коня". -- "Де ж той кінь?" -- "Проміняв за вола". -- "Де ж той віл?" -- "Проміняв за барана". -- "Проміняй мені барана за самого луччого кабана".
Він проміняв, подяковав да й пішов; іде да іде... Прийшов у город, дивиться -- коли на базарі чоловік продає шила. От вони поздраствовались. Той чоловік його питає: "Де ти, діду, був?" Він каже: "У бога". -- "Що тобі бог дав?" -- "Золоті постольці, серебряні волока". -- "Де ж вони?" -- "Проміняв за коня". -- "Де ж той кінь?" -- "Проміняв за вола". -- "Де ж той віл?" -- "Проміняв за барана". -- "Де ж той баран?" -- "Проміняв за кабана". -- "Проміняй мені кабана за шило".
Він узяв шило, подяковав да и пішов; іде да іде -- коли коробейник наустрічу. От вони поздраствовались. Той його питає: "Де ти, діду, був?" -- "У бога". -- "Що тобі бог дав?" -- "Золоті постольці, серебряні волока". -- "Де ж вони?" -- "Проміняв за коня". -- "Де ж той кінь?" -- "Проміняв за вола". -- "Де ж той віл?" -- "Проміняв за барана". -- "Де ж той баран?" -- "Проміняв за кабана". -- "Де ж той кабан?" -- "Проміняв за шило". -- "Проміняй мені шило за іголку".
Дід проміняв і пішов додому; став перелазить через тин да й загубив іголку. Баба вибіжала із хати: "Я без тебе трохи не пропала! Де ти, мій дідусю, був?" -- "У бога". -- "Що тобі, старенький, бог дав?" -- "Дав мені золоті постольці, серебряні волока". -- "А де ж вони?" -- "Проміняв за коня". -- "А де ж, дідусю, коник?" -- "Проміняв за волика". -- "А де ж, дідусю, волик?" -- "Проміняв за барана". -- "А де ж, дідусю, баран?" -- "Проміняв за кабана". -- "А де ж, дідусю, кабан?" -- "Проміняв за шило?" -- "А де ж, дідусю, шило?" -- "Проміняв за іголку; тобі, старенька, хотів гостинця принести, да став лізти через тин да й загубив". -- "Я рада, що ти сам пришов!". Обнялись, поціловались і пішли в хату.
Сказка про братьев Фому и Ерему
No 410 [239]
Ах, да Ерема да Фома были два братейка:
Они волосом однаки и умом равны,
У них бороды, как бороды, и усы, как усы.
Вот задумали братаны в божью церковь идти;