[Прищурясь, Бѣсу лукаво].
БѢСЪ.
Груняшей жалуй.
ЦАРЬ.
Груняшею? Языко-тѣ не лопатка,
Что сладко, вѣдаетъ. [Грунѣ]. Послушай, Груня,
Бѣда съ царемъ: -- вонъ Бѣсу обѣщалъ
Пожаловалъ за зелье, чѣмъ похочетъ.
А дьяволъ лихъ,-- тебя, чу, захотѣлъ.
Царю-то жалко: дѣвка заглядѣнье!