Мой отецъ!

Графъ Зигендорфъ!

ВЕРНЕРЪ.

Молчи: и стѣны могутъ

Услышать это имя.

УЛЬРИХЪ.

Что-жь тогда?

ВЕРНЕРЪ.

Тогда... Но это объясню я послѣ.

Довольно -- я здѣсь Вернеромъ зовусь!