Пускай идётъ своой дорогой. Ульрихъ,

Прощайте!

(Уходитъ Иденштейномъ и слугами.)

ГАБОРЪ.

Я иду за нимъ.

УЛЬРИХЪ.

Ни шагу.

ГАБОРЪ.

Кто запретитъ мнѣ?

УЛЬРИХЪ.