Ея блаженство.

УЛЬРИХЪ (въ сторону).

Набожность какая!

(Громко.)

Я вамъ готовъ повиноваться, графъ.

(Слугѣ.)

Ступай -- и свиту тотчасъ распусти.

(Лудвигъ уходитъ.)

ИДА.

Какъ для отца легко ты сдѣлалъ то,