Трохи Ляхва угадала,
Що лошака даровала.
Глянь на гербъ сей знаменитий, —
Вінъ висить на дубу обвитий.
Правда, якъ кінь въ степовій воли,
То такъ козакъ не безъ долі:
Куди схоче, туди скаче,
За козакомъ ніхто не заплаче.
Гай-гай! якъ я бувъ молодъ, що въ мині була за сила!
Ляхівъ нещадно бьючи, рука и разъ не зомліла.