-- Присягай предъ образомъ, что ты не совралъ, закричалъ управляющій.
-- Та на що, пане?
-- Присягай, говорятъ тебѣ! Или я отправлю тебя туда, гдѣ козамъ рога крутятъ.
И управляющій, а вслѣдъ за нимъ и крестьянинъ, проговорили слѣдующую оригинальную форму присяги:
"Коли я збрехавъ, що у мене не було на думци лисъ рубаты, то не хай мене сій образъ на шматки побье, та щобъ я паньскій порогъ живый и не переступивъ. Аминь!
-- Аминь, проговорилъ крестьянинъ, почесывая затылокъ.